Кляті питання

З 1 липня 2021 року запрацював ринок землі. Власники земельних паїв, які 19 років були позбавлені права продажу земельних ділянок, нарешті отримали можливість скористуватись своїм правом, як і ті, хто давно хотів придбати землю.

З 1 липня 2021 року до 2024 року право на придбання землі буде тільки у фізичних осіб – до 100 га в одні руки. З 2024 року землю зможуть купувати і юридичні особи – до 10 тис га в одні руки.

Ринок землі вже працює 100 днів. Станом на 7 жовтня вже укладено 26 898 угод. При цьому, поки що не все ідеально – нотаріуси виявились неготовими до запуску ринку, є проблеми з оцінкою вартості землі та розбіжності у Державному земельному кадастрі та Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з ексголовою Держгеокадастру та співзасновником агентства LandClub Денисом Башликом та редактором «Економічної правди» Дмитром Дєнковим, ми поговорили про проблеми, які зараз є з ринком землі, про процес купівлі-продажу землі та про те, чи можна розглядати землю як інвестицію.

До опалювального сезону залишилось кілька тижнів, а це означає що аж до весни ціни на комунальні послуги істотно зростуть.

Чи буде зростати ціна на опалення на фоні зростання світових цін на газ? В уряді кажуть що ні, і підкреслюють, що тарифи залишатимуться стабільними, а програма субсидій буде збільшена.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» разом з журналістом Економічної правди Миколою Топаловим говоримо про те, чому зростає ціна на газові ф’ючерси, що не так з ринком газу для населення, та що буде з цінами на опалення.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» разом з журналістом Економічної правди Миколою Топаловим говоримо про те, чому зростає ціна на газові ф’ючерси, що не так з ринком газу для населення, що буде з цінами на опалення, та чому ціни на електроенергію були зменшені.

«Еволюція лексики: чому ми так більше не говоримо» - третя надважлива тема нашого подкасту. Бо жива мова завжди дихає, змінюється та отримує нові смисли. Більш того, якщо те чи інше слово було нормою років 20 тому, то зараз воно може бути образливим для певної групи людей.

Чому варто відслідковувати зміни? Яку силу має слово? І що сучасна людина має видалити зі свого словника?

Про все говоримо з письменником, перекладачем та співзасновником YouTube-каналу "Твоя Підпільна Гуманітарка" Євгеном Ліром та з головним редактором Platfor.ma та ведучим подкасту "Дикі мандри" на Радіо НВ Юрієм Марченком.

Цей епізод подкасту виходить в рамках проєкту "Форум лідерів думок" у партнерстві з проєктом "Fake X" за підтримки агенції з міжнародного розвитку USAID в Україні.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання", який був записаний у Харкові перед гладачами, ми поговоримо про етичні питання, які постають перед блогерками та блогерами щодня. Як у сучасному світі висловити свою думку та не облажатися, будемо розбиратись разом з тревел-блогеркою Яною Метьолкіною та письменницею і феміністкою Ольгою Котрус.

Цей епізод подкасту виходить в рамках проєкту "Форум лідерів думок" у партнерстві з проєктом "Fake X" за підтримки агенції з міжнародного розвитку USAID в Україні.

Цього тижня кабінет міністрів ухвалив державний бюджет на 2022 рік. Чи не вперше цей документ готувався міністерством фінансів в атмосфері тотальної утаємниченості. Цифри до останнього тримали в таємниці – члени уряду, в тому числі прем'єр–міністр Денис Шмигаль, на руки отримали майбутній кошторис лише перед самим засіданням.

Справа залишилась за малим – щоб проєкт бюджету ухвалили депутати не дуже сильно його перекроївши своїми хотілками.

Як ухвалюється бюджет? За рахунок чого він наповнюється? І які особливості цьогорічного бюджету? Про все це ми поговорили з журналістом "Економічної правди" Ярославом Вінокуровим.

Блогер у 2021 році – це вже практично нова повноцінна професія. 

Завдяки розвитку інтернету, здешевленню ціни на камери та легкості опанування монтажних програм – бути блогером може практично хто завгодно, головне було б бажання. 

Але які виклики стоять перед сучасними блогерами? Чому люди відмовляються від того, чим займались раніше і стають блогерами? І чи можна на цьому заробляти? 

У новому епізоді подкасту "Кляті питання", який був записаний у Харкові перед гладачами, говоримо з блогером Тарасом Білкою, який подорожує Україною з візитами до найцікавіших крафтових виробників, та з Андрієм MedGoblin’ом - лікарем та автором блогу про медицину MED GOblin у Телеграм. 

Цей подкаст виходить в рамках проєкту "Форум лідерів думок" у партнерстві з проєктом "Fake X" за підтримки агенції з міжнародного розвитку USAID в Україні.

COVID-19 став справжнім викликом для бізнесу і вкотре показав: успішно працювати в складних умовах можуть лише ті компанії, які швидко адаптуються. В ритейлі, банківській сфері та деяких окремих бізнесах ще 5 років тому використовували хмарні технології. А сьогодні — це must have для більшості компаній.

Які рішення для командної роботи та організації бізнес-процесів вийшли на передній план сьогодні? Як вони заощаджують час, ресурси і яку користь приносять загалом?

Які інновації допомагають бізнесу залучати й утримувати клієнтів? Як дізнаватися про них більше, щоб комунікація ставала точнішою, а промокампанії — результативнішими?

А також — чи є шанс у українських міст стати справді “розумними”?

Про це та інше в новому епізоді подкасту "Кляті питання" говоримо з директором з розвитку нових напрямків бізнесу в "Київстар" Іллєю Польшаковим.

Подкаст виходить за підтримки компанії "Київстар".

Продукти і послуги, про які ми говоримо в подкасті, ви знайдете за посиланням: https://kyivstar.ua/uk/business/products?utm_medium=referral&utm_source=ukrpravda&utm_campaign=podcast

Рік тому, 9 серпня 2020 року у Білорусі відбулись президентські вибори, результати яких змусили вийти сотні тисяч людей по всій країні на найбільші в історії сучасної Білорусі опозиційні акції.

Білоруси не погодились з результатами, згідно з якими Олександр Лукашенко отримав 80% голосів виборців.

Як і масштаб протестів, так і жорстокість дій влади, виявились неочікуваними як для самих білорусів, так і для усього світу.

За цей рік офіційний Мінськ подолав шлях від авторитарної влади, з якою, втім, допустимо вести переговори, до нерукоподаваної диктатури, яка становить загрозу як для власних громадян, так і для сусідніх країн.

Про те, як змінилась Білорусь за рік, ми говоримо з білоруським соціологом Генадієм Коршуновим – кандидатом соціологічних наук, доцентом, науковим співробітником Європейського гуманітарного університету.

Так склалося, що представники владних структур завжди впевнені, що все робить правильно. І критичні публікації журналістів сприймають не як погляд зі сторони, а як спроби дискредитації цих «правильних» дій влади.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми говоримо з журналістом «Української правди» про те, чому у Офісі президента сприймають журналістів, які пишуть про Зеленського та його оточення як ворогів, які працюють по чиємусь замовленню.

Національне антикорупційне бюро України існує з 2015 року. Створення органу, який буде займатися корупційними справами топпосадовців було однією з вимог МВФ та ЄС для отримання безвізу.

За шість років свого існування НАБУ запам’яталось великою кількістю гучних справ – «Роттердам+», рюкзаки Авакова, справа проти колишнього голови ДФС Романа Насірова, «бурштинова справа» та справа Окружного адмінсуду.

НАБУ створює чимало проблем депутатам, міністрам чи топменеджерам державних підприємств. Але дуже часто справи спочатку затягувались, а потім розвалювались у судах.

Зазвичай, журналісти говорять про НАБУ з директором Антикорупційного бюро Артемом Ситником і говорять про топкорупцію та політичну складову.

Сьогодні ж, у новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми поговоримо зі старшим детективом НАБУ Надією про те, як вона потрапила у агентство, з чого складається її робочий день, чого не вистачає детективам для нормальної роботи, чи є на детективів тиск, та чи відчувають детективи НАБУ вигоряння, коли фігуранти їхніх справ залишаються на свободі.

Декілька тижнів тому, на засіданні 14 травня Кабінет міністрів вирішив встановити тимчасове державне регулювання цін на пальне. Ще раніше уряд вже запроваджував регулювання ціни на газ для населення. 

Як перший, так і другий крок влада пояснила суттєвим зростанням цін та “надзвичайно складною ситуацією з карантинними обмеженнями”, через яку українці “не мають можливості заробляти додатковий дохід”. 

▪️ Як працює державне регулювання?

▪️ Які є форми державного регулювання?

▪️ До яких наслідків воно може призвести?

▪️ Чому держрегулювання – це просте рішення складних проблем? 

▪️ І що треба робити, щоб боротися з причинами, а не з наслідками?

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" говоримо з віце-президенткою Київської школи економіки з економічної освіти Олесею Верченко про державне регулювання, його потенційні загрози для економіки та альтернативні способи боротьби зі зростанням цін.

26 травня стало відомо, що редакторка-засновниця інтернет-видання "Українська правда" Олена Притула та генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала уклали угоду, за умовами якої 100% корпоративних прав на видання та всі його активи переходять до групи компаній Dragon Capital.

«Моя мрія, щоб УП злетіла, як ракета, щоб ми зібрали в одному місці найкращих журналістів країни, щоб зарплати цих журналістів викликали заздрість у піарників. І щоб слово журналістів знову набуло ваги. Все це під силу новому власнику УП», - написала у своєму блозі Олена Притула, яка була власницею видання останній 21 рік.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми говоримо з редакторкою «Української правди» Севгіль Мусаєвою про зміну власника видання, про те, що зміниться у роботі редакції, про редакційний договір який укладено з новим власником та про те, чому ці зміни точно не на гірше.

"Вперше за багато років в Україні не збільшилася, а зменшилася кількість олігархів. Мінус Медведчук. Він був позбавлений можливості використовувати медіаактиви і державне майно на шкоду країні. Будуть ще мінуси, поки всі олігархи не стануть просто великими бізнесменами", - днями заявив Зеленський.

В останні місяці влада достатньо активно почала виступати проти олігархів. Вплив втрачає Ігор Коломойський, Віктору Медведчуку оголосили підозру у держзраді, Офіс президента разом з РНБО та Антимонопольним комітетом розробляють закон про статус олігарха, а міністерство фінансів готує законопроєкт, який вже охрестили «антиахметовським».

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми говоримо з журналістом Української правди Романом Кравцем про те, що відбувається зараз з головними олігархами країни та який вплив вони мають на владу.

7 квітня на сайті Кабінету міністрів була опублікована постанова згідно з якою деякі препарати на основі канабісу тепер не входять до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Більшість ЗМІ написали про легалізацію медичного канабісу, але дуже швидко стало зрозуміло, що легалізації не відбулося, а в постанову вписали лише два препарати на основі канабісу:

"Набілон" – застосовується для лікування побічних ефектів хіміотерапії раку (нудоти і блювоти), який коштує $2055 за 50 капсул;

"Набіксімолс" – для зняття спазмів м'язів при розсіяному склерозі, який коштує $640.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" ми говоримо про "легалізацію медичного канабісу" разом з головою благодійної організації "100% життя" Дмитром Шерембеєм.

Як останні роки влада намагалась врегулювати питання медичного канабісу? Як постанова про легалізацію медичного канабісу за ніч перетворилась на легалізацію двох препаратів? Кому саме може допомогти медичний канабіс? Про все це у епізоді.

Усім привіт! Ми зараз робимо новий епізод подкасту "Українські 90-ті" і трошки випали на роботу над ним. Новий епізод подкасту "Кляті питання" буде наступного тижня, або через тиждень. 

Українці, які мріють про власне житло і хочуть придбати його за допомоги іпотеки, змушені виплачувати приблизно 17% річних. У сусідній Польщі, для порівняння, ставки по іпотеці становлять 3,4-3,7%. Не дивно, що у Польщі обсяг іпотечних кредитів становить 20% від ВВП країни, тоді як в Україні – лише 0,7%.

Президент Володимир Зеленський ще у лютому 2020 року хотів щоб іпотека в Україні була 10% вже у вересні 2020 року, але спробувати впровадити такі цілі у життя завадив коронавірус.

Схоже, у 2021 році в уряді Зеленського знайшли рішення, як знизити відсоток за іпотеку. 1 березня в Україні стартувала програма іпотечних кредитів під 7% річних, на яку з бюджету виділили 300 мільйонів гривень.

Хто може отримати дешеву іпотеку Зеленського і за яких умов? Які обмеження на житло діють у межах цієї іпотечної програми? І чи треба бігти в банк, щоб оформлювати іпотеку під 7% прямо зараз? Про все це ми поговорили з заступником головного редактора «Економічної правди» Миколою Максимчуком.

Що у подкасті?

▪️ Чому відсоток на іпотеку в Україні такий високий?
▪️ Як працюватиме програма іпотечних кредитів під 7% річних?
▪️ Які вимоги діятимуть до об’єкта іпотеки, та до тих, хто хоче її взяти?
▪️ У чому проблеми цієї іпотеки?
▪️ Як це працює на практиці?

Дискусійна ініціатива віцеспікера парламенту Руслана Стефанчука щодо скасування переведення стрілок годинників одразу викликала чимало запитань як з боку інтернет-спільноти, так і з боку його опозиційно налаштованих колег.

Якби народні обранці підтримали законопроєкт до 28 березня, Україна назавжди залишилася б на “зимовому часі”.

Однак, будь-які намагання окремих парламентарів провести це рішення у “турборежимі” цьогоріч жодним чином не вплинули на облік часу в країні: у ніч на 28 березня українці таки перевели годинники на літній час.

Тим часом ініціатор законопроєкту Руслан Стефанчук все ще не втрачає надії на те, що цьогоріч переведення стрілок на годину вперед відбулося востаннє. Адже Верховна Рада таки відправила його законопроєкт на повторне доопрацювання.

• Як влада аргументує необхідність скасування сезонного переведення стрілок?

• Що не так із цим проєктом закону?

• Чому науковці наполягають на скасуванні щорічного переходу на літній та зимовий час?

• Чому у ЄС вже декілька років не можуть скасувати переведення стрілок?

• І на якому часі планують залишитися країни-члени ЄС?

У новому епізоді подкасту “Кляті питання” говоримо із біологинею Ольгою Масловою про те, чому важливо скасувати сезонні переведення годинників. А також розбираємо соціально-політичні проблеми, які може спричинити ухвалення законопроєкту у нинішньому вигляді.

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми говоримо про проблеми житлово-комунального господарства в Україні разом з Виконавчим директором Асоціації «Енергоефективні міста України» Святославом Павлюком.

Чому ми несемо відповідальність не тільки за наші квартири, але й за будинки у яких ці квартири знаходяться? Чим ОСББ кращий за ЖЕК? На яких послугах будинки можуть економити? Чому дотації тарифів ЖКГ роблять тільки гірше? Як трудова міграція впливає на стан ваших будинків?

Про все це говоримо у новому епізоді подкасту.

Більшість українців не звикли до інвестицій і частіше зберігають зайві гроші у доларах під матрацом, ніж на банківському депозиті, не кажучи вже про акції чи облігації. Разом з цим, інтерес до інвестицій все ж по трохи зростає.

Але що робити з зайвими грошима? Усе вкласти в біткоїн? А якщо депозит, то гривневий чи у валюті? А чим акції відрізняються від облігацій і скільки грошей в них краще вкладати?

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» разом з президентом Інвестиційної групи «Універ» Тарасом Козаком говоримо про види інвестицій, причини нерозвинутого фінансового ринку в Україні та головні правила, про які слід пам’ятати інвестору-початківцю.

Що у подкасті:

▪️ Які типи інвестицій існують та чим акції відрізняються від облігацій;
▪️ Як олігархи та нечесні суди шкодять розвитку фондового ринку в Україні;
▪️ Як збільшення кількості малих українських інвесторів може вплинути на розвиток економіки України;
▪️ Чому не треба вкладати усі свої гроші в один вид активів;
▪️ Скільки треба грошей для інвестицій та куди їх краще вкладати.

Минулого тижня Приморський райсуд Одеси у справі викрадення і катування людини призначив екслідеру одеського "Правого сектору" Сергію Стерненку та його соратнику Руслану Демчуку по 7 років і 3 місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна.

Таке рішення суду призвело до протестів – кілька тисяч людей вийшло під офіс президента у 23 лютого, близько 10 тисяч людей вийшло у суботу, 27 лютого. Там же були озвучені основні вимоги.

По-перше, негайно звільнити Стерненка, по-друге – відновити судову систему і перезапустити Вищу раду правосуддя, по-третє – обрати нових членів судових органів шляхом обрання на чесному конкурсі.

Спочатку планувалось, що ми поговоримо з адвокатом юридичної компанії Міллер, який обіцяв прийти і розповісти що не так з цією справою. Нажаль, в останній момент, він відмінив запис, через що епізод виходить з невеличким запізненням.

Тож у цьому епізоді ми говоримо про справу Стерненка з журналісткою УП Сонею Лукашовою.

Як би нам того не хотілося, далеко не всі явища у цьому світі піддаються певним закономірностям. Тим паче – процеси економічні, у які постійно втручаються чи то алогічні дії споживачів, чи то глобальні форс-мажорні обставини. 

У новому епізоді подкасту “Кляті питання” ми разом з академічною директоркою Київської школи економіки Олесею Верченко вирішили розібрати три економічні парадокси, які можуть пояснити хоча б деякі неочевидні причинно-наслідкові зв’язки. 

▪️ Які є економічні парадокси?

▪️ Чому відкладати на “чорний день” - це не завжди хороша ідея?

▪️ Чому, незважаючи на коронакризу, в світі росте частка заощаджень?

▪️ Чому економіки держав зі значними природними ресурсами часто відстають від держав з невеликими їх запасами?

▪️ Чому життєво необхідні речі коштують дешевше ніж ті, що не мають жодної практичної користі?

2 лютого, президент Володимир Зеленський, користуючись рішенням РНБО, заблокував телеканали 112, Zik та NewsOne, а також ввів санкції проти депутата ОПЗЖ Тараса Козака, який є соратником кума Путіна Віктора Медведчука. Формально Козак володіє вищезазначеними каналами, але фактично їх пов’язують з самим Медведчуком.

Чи можливо, взагалі, накласти санкції на громадян України та їхні бізнес? Чому Зеленський вирішив діяти саме таким методом? Що взагалі передбачають санкції і які політичні наслідки у цієї історії? На ці питання ми вирішили відповісти за допомоги журналістів УП Соні Лукашової та Романа Романюка!

І ще! Нам хочеться зрозуміти у якому напрямку рухати подкаст «Кляті питання», про які теми говорити та у якому вигляді подкаст робити. І ви нам дуже допоможете, якщо пройдете невеличке опитування ось за цим посиланням: https://forms.gle/rq749abS5KeCAhzK7

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» ми нарешті відповідаємо на питання наших читачів та слухачів! Якось, ще влітку, читач, на ім'я Руслан попросив епізод про сортування сміття! Ми довго запрягали і нарешті зробили епізод про сортування!

Навіщо сортувати сміття? Що не так з українським законодавством? Чи є в Україні належна інфраструктура? Як почати сортувати сміття? Відповідаємо на ці питання разом з головою ГО "Україна без сміття" Євгенією Аратовською та з координатором львівської ГО "Зелена коробка" Іллею Петриком. 

У новому епізоді подкасту Кляті питання говоримо про головну тему останніх тижнів – конституційний суд. Чому КС – це не суд у загальному розумінні цього слова? Як обирають суддів КС та чим погані існуючі зараз процедури? Чому саме виникла та конституційна криза, яка є зараз? Чому влада має дотримуватися процедур та писати якісні закони, щоб їх потім не скасовували? Та як зробити Конституційний суд нормальним.

Про все це ми говоримо з головою правління Фундації DEJURE Михайлом Жернаковим, експерткою Центру протидії корупції Галиною Чижик, аналітиком Центру спільних дій Назаром Заболотним та журналісткою Української правди Сонею Лукашовою.

Скучили? Подкаст «Кляті питання» нарешті повертається, і не просто повертається, а повертається з важливою темою. У контексті місцевих виборів ми вирішили у новому епізоді поговорити про повноваження місцевої влади.

Бо от хто винен що Позняки виглядають як Позняки? А хто винен у тому, що у вашому місті немає електронного квитка? І кого звинувачувати у тому, що батареї не гріють у вашій кімнаті?

Тож у новому епізоді подкасту з’ясовуємо:

• Що таке територіальна громада?

• Що таке місцеве самоврядування і навіщо воно потрібне?

• З яких органів складається система місцевого самоврядування та чим займається кожен із них?

• Що може робити місцева влада та за що вона відповідає?

• Звідки місцева влада бере гроші і на що вона їх витрачає?

• Які функції виконують місцеві державні адміністрації?

Підписуйтесь у всіх додатках для прослуховування подкастів, ставте нам оцінки у Apple Podcasts, діліться ним з друзями та вмикайте його своїм батькам та дідусям-бабусям!

Ігорний бізнес в Україні був заборонений 11 років, але фактично, весь цей час він знаходився у тіні.

Одною з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського була легалізація ігорного бізнесу, яка була виконана14 липня, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу.

Після того, як законопроєкт вступить в силу, в Україні будуть дозволені казино, гральні автомати, букмекерські пункти та покер.

Про те, як саме та коли запрацює ринок азартних ігор та які ще законодавчі зміни потрібні, ми поговорили з депутатом фракції Слуга Народу Мар’яном Заблоцьким -головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

І, якщо що, це останній епізод "Клятих питань" у цьому сезоні. Деталі та анонси нових подкастів – у кінці епізоду.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" говоримо про закордонні подорожі в умовах коронавірусу!

З одного боку Європа закрита для українців. З іншого боку, все ж є категорії наших співгромадян, які без проблем можуть перетнути кордони, та є країни, куди при бажанні можуть потрапити всі охочі.

Але як взагалі європейські країні вирішують, кого пускати до себе, а кого ні? Хто може полетіти у Варшаву чи Берлін? Де можна відпочити вже цього літа, а куди краще не летіти?

Про все це ми говоримо з редактором "Європейської правди" Сергієм Сидоренком.

Останні тижні червня на фоні поступового виходу з карантину, відкриття закладів та відновлення сполучення, ми спостерігаємо високу кількість нових захворювань на коронавірус.

Коронавірус, який нікуди не подівся, як би наш з вами втомлений від постійного стресу та ізоляції мозок не хотів ігнорувати цього факту.

Так, цього тижня ми вже подолали відмітку у тисячу хворих за один день. І якщо пройтись вулицями міста, то окрім масок на підборіддях та балонів з антисептиками, які стоять у кожному закладі, нічого більше не вказує на те, що у нас тут типу пандемія та якесь-то там соціальне дистанціювання .

Але чого кількість хворих зараз така висока? Чи можна було б щось зробити, щоб вона була меншою? І які факапи влади призвели для того, що кількість хворих зростає а не зменшується?

Про все це будемо говорити з колишнім заступником міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, а зараз першим заступником генерального директора клініки "Оберіг" Олександром Лінчевським!

18 червня ми запустили Клуб читачів УП – над яким ми працювали досить довгий час. Для УП це дуже важлива історія про яку хочеться розповісти усім нашим читачам та слухачам.

Тому, у цьому епізоді ми будемо говорити з головною редакторкою Української правди Севгіль Мусаєвою про Клуб читачів УП та на прикладі цього подкасту пояснимо, чому для нас важливо, щоб ви стали частиною Клубу.

25 травня в США поліція затримала афроамериканця Джорджа Флойда. Один із поліцейських притиснув його до асфальту, надавивши коліном на горло. Флойд заявляв, що не може дихати, після чого йому викликали швидку допомогу, а потім Флойд помер в лікарні. Смерть Флойда спричинила хвилю протестів у США.

У новому епізоді про протести, їх причини та наслідки ми говоримо з Володимиром Дубовиком, директором Центру міжнародних досліджень і доцентом кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова.

Чому в США досить часто виникають ситуації, коли поліція перевищує свої повноваження? Чому саме загибель Джорджа Флойда викликала такі гучні протести? Чи є в США сили, які хочуть расової війни? Чи вдасться Дональд Трамп до застосування армії? Чи вплине ця ситуація якось на вибори, які досить скоро мають відбутися у США? Про все це говоримо у новому епізоді

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" ми трошки відійдемо від політичних обговорень та несподівано поговоримо про сурогатне материнство.

Пару тижнів тому "Українська правда" писала про те, що у одному з київських готелів лежить 46 немовлят народжених від сурогатних мам, яких через закриття кордонів їх не можуть забрати їхні батьки.

Але що ми всі знаємо про сурогатне материнство? Чи регулюється воно законом? Чи порушуються права жінок? Про які проблеми говорять сурогатні матері?

Про усе це, ми поговорили з журналісткою УП.Життя та авторкою нашого медичного подкасту "Температура нормальна" Наталкою Бушковською, яка нещодавно дуже детально описувала проблеми сурогатного материнства.

Ми повернулись з подкастами! У свіжому епізоді ми поговоримо про місцеві вибори, які наближаються до нас як те свято зі старої реклами Кока-Коли. Бо вже починається якась передвиборча метушня, і чим далі, тим тієї метушні буде більше.

На цьому тижні наш Рома Кравець написав текст про те, як президент та його команда готуються до місцевих виборів і чому у нього загострилися стосунки з місцевими елітами. У подкасті будемо обговорювати все це більш детально!

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з політичними журналістами УП Романом Романюком та Романом Кравцем ми поговоримо про рік який минув з моменту обрання президентом Володимира Зеленського.

Говоримо ми про те, чи втілилися у життя передвиборчі страхи щодо Зеленскього, як президент змінився за цей рік та якими були його здобутки та провали. Тож, Володимире Олександровичу та інші, приємного прослуховування!

Головний рекорд цього тижня та взагалі рекорд української законотворчої діяльності – це правки у законопроект щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності. Після того, як за нього проголосували у першому читанні, у проект було внесено божевільні 16335 правок!

Про те, що це за законопроект, чому він важливий, що буде відбуватися з усіма правками та як депутати будуть за нього голосувати, я поговорив з першим заступником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутатом фракції "Голос" Ярославом Железняком.

Через коронавірус та карантин багато бізнесів вимушені були стати на паузу, звільнити своїх працівників або просто відправити їх у неоплачуємі відпустки. Вже зараз зрозуміло, що мікро-, малі та середні підприємства переживуть цю кризу особливо болісно.

У новому карантинному епізоді подкасту "Кляті питання" ми поговоримо про те, як коронавірус вплинув на бізнес, що буде з бізнесом після кризи та що робить держава для того, щоб якось допомогти українському бізнесу.

Гостя випуску виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова. За її словами у половини власників бізнесу запасу міцності залишилось не більш як на місяць карантину.

P.S. Ми все ще на карантині без доступу до нашої студійки, тому звук поки що теж карантинний

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" обговорюємо коронавірус з усіх боків.

З авторкою подкасту "Температура – нормальна" та журналісткою УП. Життя Наталкою Бушковською говоримо про те, що відбувається у сфері медицини, що МОЗ робить правильно та неправильно, та чого чекати далі .

З журналістом УР Романом Романюком ми поговорили про те, як реагує влада в умовах кризи і чому її дії можна описати словом "параліч".

А з головним редактором "Економічної правди" Дмитром Дєнковим ми поговорили про вплив коронавірусу на економіку.

"Кляті питання" теж на карантині, тому спілкуємося з усіма дистанційно. А яка якість життя, така і якість звуку.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" ми вирішили трошки абстрагуватись від теми коронавірусу та поговорити про те, що буде після нього. Бо рано чи пізно коронавірус закінчиться, а старість продовжить наближатися. 

Живучі в Україні, ми розуміємо, що державна пенсія навряд зможе задовольнити усі наші потреби. І про додаткове фінансове забезпечення треба піклуватись самим, бажано вже зараз. 

Про те, які є варіанти у українців, які не мають можливості інвестувати у акції S&P500, ми поговорили з Любомиром Остапівим – засновником соціального проекту фінансової грамотності українців Сімейний Бюджет та партнером проекту фінансового планування життя iPlan.ua. 

Спеціальний гість подкасту – дідусь автора "Клятих питань". Теж Федір Попадюк. 

Коронавірус став ТОП-темою останніх днів. Не тільки через високу кількість захворювань у всьому світі, закриття кордонів та карантин "планетарних маштабів". Коронавірус впливає на світову економіку. 

Паніка на фінансових біржах, пошкодження глобальних торгівельних ланцюжків, зниження ділової активності, зменшення капіталізації багатьох компаній, зупинка роботи багатьох компаній по всьому світу, зростання курсу долара в Україні – все це коронавірус. 

Останній тиждень економісти всерйоз говорять про нову фінансову кризу. Особливо, після падіння цін на нафту. Так, 6 березня, найбільший нафтовий картель на чолі із Саудівською Аравією не зміг домовитися з Росією про зниження обсягів видобутку нафти на тлі скорочення попиту. Після невтішних результатів зустрічі ціни на нафту обвалилися, а разом з ними — і фондові ринки.

Тож, глобальну економіку очікують дуже складні часи. Саме про це ми і говоримо у новому епізоді подкасту "Кляті питання". 

Про те, чи буде нова фінансова криза, чим ситуація, яка склалася зараз, відрізняється від кризи 2008 року, що чекає на економіку України у недалекому майбутньому, та як саме має діяти Уряд, ми поговорили з керівником аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександром Паращієм. 

У цьому році прем’єр-міністр Олексій Гончарук двічі писав заяву про відставку. Після першої заяви президент Володимир Зеленський дав наймолодшому прем’єру ще один шанс довести свою ефективність. 

Після другої заяви Олексій Гончарук став не тільки наймолодшим прем’єром, а й людиною, яка очолювала Уряд найкоротший термін. 

Новим прем’єр-міністром став Денис Шмигаль, а разом з ним оновилася більша частина Кабінету міністрів. 

Крім того, цього тижня Верховна Рада висловила недовіру генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Це автоматично припиняє його повноваження і тягне за собою відставку.

Таким чином Зеленський реалізував перше системне перезавантаження влади. Про те, чому це сталося, говоримо у новому епізоді подкасту "Кляті питання"

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" мова піде про ситуацію з водою у анексованому Криму. Тема є актуальною з двох причин. По-перше, у Криму заговорили про дефіцит води на півострові. По-друге,  заява лідера фракції "Слуга народу" Давида Арахамії про те, що воду у Крим можна постачати у обмін на звільнення Донбасу, викликала обурення в українському суспільстві.

І тому постає питання – чому подача води у Крим є поганим політичним рішенням? Саме про це і говоримо у цьому випуску. І попутно розповідаємо про те, чому був побудований Північно-Кримський канал, як він вплинув на сільське господарство півострова та яка ситуація з водою у Криму прямо зараз.

З моменту обрання Володимира Зеленського президентом, голова його Офісу Андрій Богдан мав не аби який вплив. Часом здавалося, що саме Богдан, а не Зеленський керує країною. Але поступово Андрій Богдан відійшов у тінь та все рідше з’являвся у присутності Зеленського.

Паралельно з цим свій вплив нарощував помічник президента Андрій Єрмак, який закрив міжнародні питання та займався перемовинами з США та Росією.

В якийсь момент між Богданом та Єрмаком виник конфлікт, який закінчився досить несподівано. 11 лютого президент Зеленський звільнив Богдана з посади голови Офісу президента та у той же день призначив на цю посаду Єрмака.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з журналістами УП Романом Кравцем та Романом Романюком ми говоримо про те, чому Андрія Богдана замінили на Андрія Єрмака та яка між ними різниця.

Це останній епізод подкасту "Кляті питання" у цьому році. Далі буде невеличка новорічна кома, з якої ми плануємо випасти десь наприкінці січня – початку лютого.

Наостанок, разом з журналістом Української правди Романом Кравцем та виконавчим директором Громадської організації "Центр.UA" Андрієм Андрушківим, ми вирішили підбити підсумки року.

У трошки сюреалістичному випуску мішаємо серйозне з несерйозним, говоримо про корпоративи, трансформацію Зеленського, проблеми з розбудовою державних інституцій, провали року та приємні враження від живого виступу Майлі Сайрус.

І велике прохання до усіх небайдужих слухачів. Нам дуже потрібні ваші відгуки, щоб покращити якість подкасту. Надсилайте їх на пошту smm@pravda.com.ua, або пишіть у Telegram на адресу нашого @UkrPravdaQuestionsBot

У новому подкасті підбиваємо підсумки "нормандського саміту", який пройшов у понеділок, 9 грудня.

Перед зустріччю були побоювання, що саміт закінчиться якоюсь зрадою чи певними поступками для Росії. Але зради не сталося.

Володимир Зеленський позначив "червоні лінії", західні партнери підтримали позицію України, що Мінські домовленості треба змінювати, ОБСЄ отримав мандат на нічний моніторинг, і є шанс що українські полонені, які знаходяться у ОРДЛО, повернуться додому до нового року.

Про те, чи будуть досягнені ці домовленості, чим Зеленський здивував Путіна та чи буде новий "нормандський саміт" говоримо з редактором "Європейської правди" Сергієм Сидоренком.

На цьому тижні сталася важлива подія про яку ми вже писали – відбувся перезапуск Державного бюро розслідувань – правоохоронного органу, на який покладалися великі сподівання, але, як воно інколи трапляється, щось пішло не туди.

Що ДБР зробило за останні два роки? Чому бюро прийшлось перезавантажувати, а його директора звільняти? Що зміниться у структурі цього органу, після того, як закон про перезапуск ДБР вступить у силу?

Про все це говоримо з Олександром Лємєновим – людиною, яка займається темою ДБР усі два роки існування цього органу.

Зазвичай про ціни на газ починають говорити або коли вмикається опалення, або коли Уряд планує щось змінювати у формуванні цих цін.

Певні зміни мають відбутися вже з 1 січня 2020 року, коли ціни на газ для населення стануть ринковими. При цьому, українці зможуть купувати газ за фіксованими цінами протягом опалювального періоду. Які мають бути на 7% нижчими ніж у першому кварталі 2019 року.

Щоб розібратися у тому, що буде з цінами на газ після нового року, автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив з журналістом "Економічної правди" Миколою Топаловим, який регулярно пише на енергетичні теми.

У цьому епізоді обговорюється те, чому до 2014 року ціни на газ для населення були такими низькими, що буде з цінами на газ з 1 січня, що таке "контракти на майбутнє", та як транзитний контракт з "Газпромом" вплине на ціни на газ.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання", ми знову говоримо про землю.

Разом з головним редактором "Економічної правди" Дмитром Дєнковим, ми обговорюємо прийняття законопроекту про ринок землі у першому читанні, зв'язок між противниками ринку та Ігорем Коломойським, ідею винести на референдум питання продажу землі іноземцям та про пасивність "Голосу" при голосуванні.

4 листопада президент Володимир Зеленський підписав  законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування, який критикували ЄС і Канада.

Закон скорочує склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики.

Щоб розібратись у перевагах та недоліках цього закону, автор подкастю "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив зі співзасновником та головою правління Фундації DEJURE Михайлом Жернаковим.

Фундація DEJURE дуже ретельно та дуже фахово відстежує тему реформ у сфері правосуддя.

У сьогоднішньому випуску, ми не будемо говорити про метушливу політику, а поговоримо про високе і натхненне – про книжки!

Якось читач на ім’я Роман попросив розповісти про літературний ринок України. І от ми пішли до Івана Богдана – співзасновника та генерального директора найбільшої в Україні інтернет-книгарні Yakaboo!

Говоримо про загальну динаміку, контрабанду та контрафакт, книжки російських видавництв та про інші книжкові теми. А ще у кінці подкасту Федір Попадюк розповідає про свої улюблені, тож якщо не знали що почитати – буде вам добірка.

Вже більше тижня Київ накритий туманом та смогом. Різні датчики фіксують забруднення повітря, користувачі Facebook панікують, а у Українському гідромицентрі кажуть, що "це звичні концентрації забруднюючих речовин, які повторюються дуже часто".

Але що насправді відбувається з повітрям, і чи треба вдягати протигаз та костюм хімзахисту?

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з екоактивісткою та співзасновницею Saveecobot.com Іриною Черниш ми вирішили поговорити про причини забруднення повітря, рівень небезпеки та про те, як захиститися від цього забруднення.

Останні півтори місяці у Міністерстві охорони здоров’я тривав конфлікт між новим політичним керівництвом та працівниками міністерства.

Він розпочався з того, що 23 вересня новопризначений заступник Міністра охорони здоров’я Михайло Загрійчук запропонував написати заяву на звільнення гендиректору Директорату медичних послуг Оксані Сухоруковій, але отримав відмову.

Все що відбувалося далі, нова команда МОЗ називала "притиркою". Працівники ж міністерства вважали, що  дії нового керівництва МОЗ ставлять під загрозу продовження реформи охорони здоров’я в Україні.

Щоб зрозуміти, що відбувалося у МОЗ весь цей час, автор подкасту "Кляті питання" поспілкувався з журналісткою УП. Життя Іриною Андрейців, яка уважно слідкувала за цією темою останній місяць. 

Днями президент Володимир Зеленський влаштував справжній марафон. Замість типової прес-конференції, він 14 годин відповідав на питання
журналістів у київському закладі Kyiv Food Market.

Щоб зрозуміти що показала ця зустріч Зеленського з журналістами, та чому був обраний саме такий формат, автор подкасту "Кляті питання" поспілкувався з журналістом "Української правди" Романом Романюком, який провів у Kyiv Food Market цілий день.

Новина про те, що Україна погодилася на так звану "формулу Штайнмаєра" щодо виборів на окупованому Донбасі, спричинила справжній вибух в інформаційному полі. Нагадаємо що ця формула регулює, коли має запрацювати закон про особливий статус Окремих районів Донецької та Луганської областей.

Питання дуже дискусійне і ніхто не розуміє, зрада ця формула, перемога, або щось третє.

Щоб внести трошки ясності, я поспілкувався з редактором Європейської правди Сергієм Сидоренком

Через Україну та Володимира Зеленського один з наймогутніших людей планети може лишитися своєї посади.

Нова політична криза у США, яка може закінчитися імпічментом Дональда Трампа, розпочалася за участі президента України Володимира Зеленського.

Причиною кризи стала телефонна розмова між президентами двох країн, яка відбулася 25 липня. Американський президент тиснув на українського, наполегливо рекомендував Зеленському почати розслідування діяльності колишнього віце-президента США Джо Байдена та його сина Хантера.

Тиск Трампа на Зеленського сприймається як намагання за допомогою України отримати компромат на Байдена – свого суперника на майбутніх виборах.

Щоб більш детально розібратись у цій історії, автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив про Трампа та Зеленського з Володимиром Дубовиком – директором Центру міжнародних досліджень і доцентом кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені І. Мечникова.

18 років тому держава вирішила, що її громадяни не здатні розпоряджатися тим, чим вони володіють, і впровадила мораторій на продаж землі в Україні.

Усі ці роки навколо питання про ринок землі точилися запеклі дискусії. Треба впроваджувати, чи не треба? Якщо треба, то на яких умовах?

Після довгих років мораторія, крапку у цьому питанні вирішив поставити Володимир Зеленський.

На цьому тижні його команда представила свій план дій. Отже, запуск ринку відбудеться 1 жовтня 2020 року. Необхідні закони повинні бути ухвалені до кінця року.

Слухачі подкасту "Кляті питання" не раз просили пояснити земельне питання.

Щоб зрозуміти, навіщо потрібен ринок землі, автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив Олегом Нів’євським – професором Київської школи економіки, консультантом Світового банку і великим спеціалістом у аграрних та земельних питаннях.

Це останній епізод першого сезону подкасту "Кляті питання". 

Ми не Netflix чи HBO, тому у останньому епізоді жодних кліфхенгерів чи драматичних поворотів не передбачується. 

Цілих десять хвилин Федір Попадюк розповідає про те, чому почав записувати цей подкаст, обіцяє, що у другому сезоні перейде на українську, та ділиться планами на майбутнє. 

Фраза: "Особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс", яку можна побачити у прес-релізах силових відомств, вже давно стала своєрідним мемом. Ця фраза виглядає ще смішніше, коли мова заходить про затримання людей, які мали при собі канабіс у невеликих кількостях.

Стратегія державної політики щодо наркотиків передбачає дієву боротьбу з наркозлочинністю. Це означає, що держава повинна зосередитись на організованій злочинності та збуті наркотиків, визначивши незначні правопорушення низькопріоритетними.

Поки що все інакше. В Україні зростає кількість вироків за зберігання наркотичних засобів без мети збуту, та падає кількість вироків за збут наркотиків. Наприклад, у 2017 році за збут наркотиків були засуджені 562 особи. І в той час за зберігання без мети збуту — 8997 осіб. З них, 6686 — за малозначні кількості.

Щоб зрозуміти, що не так з наркополітикою в Україні, автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив з Тарасом Ратушним, активістом та співорганізатором конопляних маршів.

11 липня Верховна Рада ухвалила у другому читанні проект Виборчого кодексу, який передбачає відкриті списки.

Між першим та другим читанням минуло приблизно півтора року, у сам законопроект було внесено 4568 правок, проголосувати у другому читанні його змогли тільки з 17 спроби, а остаточна версія документу ще не опублікована.  Але вже сам факт того, що депутати змогли проголосувати за відкриті списки, можна вважати великою перемогою.

Щоб зрозуміти, що представляють собою відкриті списки, та у чому була проблема закритих списків і мажоритарки, автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив з Андрієм Андрушківим, активістом "Центр UA" – незалежної громадської організації, яка активно виступала за відкриті списки останні п’ять років.

Після того, як партія "Слуга народу" отримала монобільшість у парламенті, у руках президента Володимира Зеленського сконцентрувалась фактично уся влада. 

Тепер Зеленський та "Слуга народу" можуть призначати міністрів Кабінету міністрів, голів обладміністрацій, очільників силових відомств, таких як МВС, СБУ, ГПУ, ухвалювати необхідні законопроекти, і все це – без участі депутатів інших фракцій.

Щоб зрозуміти, чому "Слуга народу" отримала більшість, і чи може Зеленський стати диктатором, автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поговорив з журналістами Романом Кравцем та Романом Романюком про нову політичну реальність.

У день тиші  напередодні позачергових парламентських виборів, ми вирішили відповісти на якесь приємне запитання, де немає політики чи чогось на неї схожого. І щоб обов’язково про щось натхненне та цікаве. 

Якось читач Сергій запитав нас: "Що думаєте за освіту у Гарварді?". Питання було поставлено як раз у той момент, коли редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва повернулась з цього відомого університету, де провчилася цілий рік. 

Щоб задовольнити цікавість Сергія, ми вирішили поспілкуватись з Севгіль про те, чому саме вчать у Гарварді, що їй запам’яталося найбільше та чим навчання у Гарварді відрізняється від навчання в українських ВИШах. 

 У новому випуску подкасту "Кляті питання" ми відповідаємо на наступні питання: " Хто і чому голосує за проросійські партії? Чому у партії "Опозиційна платформа – за життя" такий високий рейтинг?" 

Допомагає з відповіддю політичний журналіст "Української правди" Роман Кравець, який також пояснює як розвалився "Опозиційний блок" та чому у двох проросійських партій такі різні рейтинги. 

Четвертий епізод подкасту "Кляті питання" вже тут. У цьому епізоді ми не відповідаємо на ваше питання, але говоримо про вашу улюблену тему – канабіс! 

Гостем випуску став Тарас Ратушний – громадський активіст, співорганізатор конопляних маршів, які проводяться в Україні з 2005 року.  

Говоримо про те, як в Україні реалізовується стратегія державної політики щодо наркотиків, що таке медичний канабіс, у чому його відмінність від звичайного канабісу, яким групам пацієнтів він потрібен, які питання має вирішити законопроект про легалізацію медичного канабісу, та які шанси на те, що цей законопроект приймуть. 

15 грудня 2018 року напередодні об'єднавчого собору трьох церков була ліквідована Українська православна церква Київського патріархату. Це було умовою створення єдиної Православної церкви України, яка 6 січня отримала томос про автокефалію.

Патріарх Філарет, який публічно віддав владу митрополиту Епіфанію, сподівався зберегти її у своїх руках, але не вийшло як гадалось. Зрозумівши це, патріарх "знайшов рішення" – відродити Київський патріархат.

Намір цей він спробував реалізувати 20 червня, скликавши у своєму патріаршому Володимирському соборі "помісний собор Київського патріархату".

Разом з журналістом Романом Романюком відповідаємо на питання: чим Філарета не влаштовує Православна церква України, чи можна пояснити його поведінку "невідворотними віковими змінами" і чи не заберуть у ПЦУ томос?

Після Революції Гідності в Україні почали вибудовувати антикорупційну інфраструктуру, через що з’явилося немало нових органів. І ми розуміємо, що в країні багато людей, які не завжди слідкують за суспільно-політичним процесом і можуть заплутатись у цих абревіатурах, не розуміти нащо стільки антикорупційних органів, та яка між ними різниця.  

У другому епізоді подкасту "Кляті питання" відповідаємо на питання читачки на ім’я Ліза: "Яка сфера повноважень та різниця між НАЗК, НАБУ, САП, ДБР?"

Щоб відповісти на це питання, ми прийшли у гості до людини, яка уважно слідкує за діяльністю українських антикорупційних органів, а саме – до Віталія Шабуніна, глави ГО "Центр протидії корупції"

Це перший епізод подкасту "Кляті питання", у якому автор телеграм-каналу "УП. Кляті питання" Федір Попадюк раз на тиждень відповідає на питання читачів.

Одне з питань, яке поставив читач під псевдонімом Theo звучало наступним чином: "Чому електронний квиток більше схожий на електронний гаманець, ніж на сукупність перевізників?"

Щоб відповісти на це питання, ми прийшли у гості до Юрія Назарова – директора департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації.